В умовах реформування засад державного управління постає питання перегляду принципів та методів притягнення до відповідальності керівної верхівки задля забезпечення ефективності проведених реформ. Звичайно, такі зміни мають проходити на основі заздалегідь виробленої стратегії, причому остання має бути заснованою на науковому підході і базуватись на висновках провідних правників.
Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.286: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 93-97.
Статус держави зрозвиненою демократією, сильною владою, спроможною захистити права і свободилюдини, зобов¢язує створювати таку систему державного управління,яка б мала не тільки гарантувати все вищезазначене, а ще й ефективно працюватинад поточними та стратегічними завданнями. Все це можливо досягти лише принаявності ґрунтовного фундаменту – розвиненої теорії державного будівництва. Дослідженняпоняття «компетенція» надасть змоги уніфіковано підходити до встановленняправового статусу будь-якого суб’єкта державного управління, що забезпечить нетільки прозорість і зрозумілість їх діяльності, а й гарантує невідворотністьвідповідальності органів і посадових осіб за неналежне виконання своїхповноважень. Особливо актуально звучить цепитання щодо керівників органів виконавчої влади, як таких, що безпосередньонесуть відповідальність (і юридичну і політичну) за ефективність роботиочолюваних ними органів. Саме в аспекті цієї категорії керівників нами будедосліджено проблему визначення компетенції, як одного з найважливіших елементівадміністративно-правового статусу керівників органів виконавчої влади.
Ступінь забезпечення прав і свобод людини, їх обсяг та характер свідчать про рівень демократизації громадського суспільства. Сучасна законодавча база України, так само як і інших пострадянських країн, досі являє собою сплетіння з юридичних казусів, породжених державною політикою радянського періоду. Наприклад, нормативні акти регулюють відносини, які в правовій системі належать до однієї галузі права, а відповідальність за їх порушення регламентована нормативним актом з іншої галузі права. Водночас сфери, в яких відбувається це взаємопроникнення, настільки різні за своєю правовою природою, що така взаємодія суперечить самій суті сучасного розвитку суспільства. Державно-правовою моделлю будь-якого суспільства, його основним законом є конституція. Прийняття Конституції України стало початком якісно нового етапу в розвитку суспільства й держави, правової системи України, необхідною базою її реформування. Однією зі складових реформування правової системи держави є проведення адміністративно-правової реформи, що потребує послідовної реалізації як національних законів, так і вимог міжнародно-правових актів.
Право та державне управління. - 2010. - №1. - С. 19-23.
Становлення нових поглядів на механізм державного управління в сучасній Україні вимагає концептуально відмінного від снуючих системного підходу до встановлення статусу суб’єктів, які наділені публічними державно-владними повноваження. Таке завдання cтавиться перед науковцями як на міжнародному рівні через необхідність наближення національного законодавства до міжнародних стандартів, так і на рівні внутрішньодержавному – через реалізацію положень Концепції адміністративної реформи, норм Конституції України та ряду нормативно-правових актів, серед яких і Закон України "Про Кабінет Міністрів України”
Держава та регіони. Серія: Право. - №1.-2009.-С.84-89.
Ефективний правовий супровід адміністративної реформи передбачає ґрунтовну систематизацію адміністративного законодавства, насамперед шляхом його кодифікації. Упорядкування адміністративного права найбільш доцільно здійснювати шляхом видання кодифікованих актів за окремими сферами та інститутами адміністративно-правового регулювання.
Статтю присвячено дослідженню поняття та сутності державного політичного діяча як нового феномену у сфері державного управ- ління. У результаті аналізу ряду нормативно- правових актів було сформульовано поняття "державний політичний діяч”, а також наве- дено ознаки, що йому притаманні.
Работа посвящена анализу технологий научного менеджмента как социального явления и важной части современного государственного управления. В работе рассмотрены возможности использования информационных и научно-технических технологий менеджмента, а также роль технологий менеджмента в принятии организационных решений. Для студентов и преподавателей управленческих специальностей вузов, научных сотрудников, аспирантов, специалистов по менеджменту.
Работа посвящена анализу современных подходов к профессионализации менеджеров как социального явления и важной части современного государственного управления. В работе рассмотрены вопросы места и роли менеджера в организационной деятельности, а также отбора и подготовки менеджеров в организациях. Для студентов и преподавателей управленческих специальностей вузов, научных сотрудников, аспирантов, специалистов по менеджменту.
Работа посвящена анализу менеджмента персонала как социального явления и важной части современного государственного управления. В работе рассмотрены вопросы отбора и организации работы с персоналом, а также формирования команды для достижения поставленных перед организацией целей. Для студентов и преподавателей управленческих специальностей вузов, научных сотрудников, аспирантов, специалистов по менеджменту.